розхід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розхідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
розхідник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розхідниця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
розхідний — а/, е/. Який розходиться, розгалужується в різні боки … Український тлумачний словник
розхідник — у, ч. Багаторічна трав яниста рослина зі сланким стеблом і фіолетовими або голубувато бузковими квітками; використовується в народній медицині як антисептичний, тонізуючий, відхаркувальний, діутеричний засіб … Український тлумачний словник
розхіхотатися — хотам, ташся, Св. Почати сміятися, без міри, довго хохотати … Словник лемківскої говірки
розходитися — I розх одитися і рідко розіхо/дитися, джуся, дишся, недок., розійти/ся, розійду/ся, розі/йдешся, док. 1) Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх чи багатьох). || Іти, попрощавшись; розставатися на якийсь час. ||… … Український тлумачний словник
наклад — ладу, ч. Пр. 1. Леміш у плузі. 2. Видаток, грошовий розхід, наклад … Словник лемківскої говірки